Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Цуглевич Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Швед М. І. Антитромботична терапія та ризик геморагічних ускладнень у хворих із неклапанною формою фібриляції передсердь на фоні коморбідної патології [Електронний ресурс] / М. І. Швед, О. Л. Сидоренко, Н. М. Ковбаса, М. Я. Бенів, Л. В. Цуглевич // Вісник наукових досліджень. - 2016. - № 4. - С. 13-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2016_4_5 | ||
| 2. |
Швед М. І. Вплив основних факторів ризику на перебіг інфаркту міокарда у хворих із надмірною масою тіла [Електронний ресурс] / М. І. Швед, М. Я. Бенів, Л. В. Левицька, Л. В. Цуглевич // Вісник наукових досліджень. - 2017. - № 1. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2017_1_6 | ||
| 3. |
Швед М. І. Сучасні принципи кардіореабілітації пацієнтів після гострого коронарного синдрому (огляд літератури та власні дослідження) [Електронний ресурс] / М. І. Швед, Л. В. Цуглевич, Л. В. Левицька // Вісник наукових досліджень. - 2018. - № 4. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2018_4_3 | ||
| 4. | 
Швед М. І. Кардіореабілітація хворих на гострий коронарний синдром, яким проведено реваскуляризацію коронарних артерій [Електронний ресурс] / М. І. Швед, Л. В. Цуглевич, І. Б. Киричок, Т. В. Бойко, Л. В. Левицька // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 4. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_4_11 У хворих на гострий коронарний сидром (ГКС), яким проведено реваскуляризацію коронарних артерій в післяопераційному періоді, часто розвиваються порушення процесів гемодинаміки та варіабельності ритму серця. Мета роботи - оптимізувати методику кардіореабілітації шляхом індивідуалізації фізичних навантажень залежно від стану систоло-діастолічної дисфункції лівого шлуночка та варіабельності ритму серця у хворих з ГКС, яким проведено реваскуляризацію коронарних артерій. У дослідну групу увійшло 40 хворих у післяопераційному періоді, яким проведено балонну ангіопластику та стентування коронарних артерій з приводу ГКС. Контрольну групу склали 20 пацієнтів, порівнюваних за віком та клініко-лабораторними проявами ГКС, яким проведено лікування згідно з протоколом МОЗ України. Клінічну ефективність кардіореабілітаційного процесу у хворих обох груп оцінювали за динамікою загальноклінічної симптоматики, систоло-діастолічної функції лівого шлуночка та варіабельності ритму серця. У вихідному стані у хворих з ГКС, яким проведено хірургічну реваскуляризацію коронарних артерій, зникають клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки ішемії міокарда, але залишаються клінічні та субклінічні прояви серцевої недостатності. Використання оригінальної пришвидшеної програми кардіореабілітації вже протягом першого місяця занять призводить до зниження ознак систоло-діастолічної дисфункції серця та покращання варіабельності ритму серця, що суттєво підвищує якість життя таких пацієнтів. Для контролю за ефективністю та безпечністю проведення кардіореабілітації у хворих з ГКС, яким проведено реваскуляризацію коронарних артерій, крім загальноприйнятих методів (визначення ЧСС, АТ, 6-ти хвилинного тесту), доцільно проводити діагностику субклінічної стадії серцевої недостатності за допомогою визначення параметрів систоло-діастолічної функції лівого шлуночка та стану вегетативної регуляції ритму. | ||
| 5. | 
Швед М. І. Шляхи підвищення ефективності лікування та профілактики реперфузійного синдрому у хворих на гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), яким проведено балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії [Електронний ресурс] / М. І. Швед, Л. В. Цуглевич, С. М. Геряк, Н. М. Ковбаса, О. О. Прокопович, І. О. Ястремська // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2019. - № 1. - С. 173-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2019_1_31 | ||
| 6. |
Цуглевич Л. В. Ендотеліальна дисфункція та її корекція у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом [Електронний ресурс] / Л. В. Цуглевич // Вісник наукових досліджень. - 2019. - № 1. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2019_1_9 | ||
| 7. | 
Швед М. І. Клінічна ефективність кардіоцитопротекторної терапії у хворих на гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), яким проведено балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії [Електронний ресурс] / М. І. Швед, Л. В. Цуглевич, С. М. Геряк // Архів клінічної медицини. - 2019. - № 1. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2019_1_9 Мета дослідження - підвищити ефективність відновного лікування хворих на гострий коронарний синдром ГКС(ІМ) шляхом включення в склад протокольної програми терапії курсу парентерального застосування L-аргініну та L-карнітину (тіворелю). Обстежено 45 хворих на ГКС з елевацією сегмента ST, яким було проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфаркт-залежної коронарної артерії. Вік хворих становив 59,6 +- 8,1 років. Дослідну групу склали 30 пацієнтів, що одержували стандартне протокольне лікування ГКС(ІМ) і яким додатково призначали 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину (препарат Тіворель, Юрія-Фарм, Україна) в формі розчину для інфузій по 100 мл один раз на добу курсом 5 днів внутрішньовенно. До контрольної групи увійшло 15 пацієнтів з ГКС(ІМ), яким також проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфаркт-залежної коронарної артерії; але хворі цієї групи одержували лише стандартне протокольне лікування. Окрім загальноклінічних, інструментальних та лабораторних методів (загальний аналіз крові, MB фракції креатинфосфокінази (КФК-МВ), тропоніну Т, насичення артеріальної крові киснем (SpO2), ЕКГ у 12 стандартних відведеннях, тощо), проведено ехокардіографію у В-режимі апаратом з визначенням лінійних та об'ємних показників лівого шлуночка, визначенням фракції викиду (ФВ) та діастолічної функції серця. Функціональний стан судинного ендотелію визначали за концентрацією ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові та вмістом стабільних метаболітів NO. Встановлено, що у хворих на ГКС(ІМ) після перкутанного коронарного втручання часто розвивається реперфузійний синдром з проявами лівошлуночкової недостатності та порушень ритму. Під впливом стандартного медикаментозного лікування у хворих контрольної групи відмічено суттєве клініко-функніональне покращення, але прогресувало післяінфарктне ремоделювання з порушенням систолічної та діастолічної функції серця, з розвитком синдрому серцевої недостатності та ендотеліальної дисфункції судин, а також зберігалась резистентна до лікування екстрасистолія. У хворих дослідної групи під впливом комплексного медикаментозного лікування з включенням L-аргініну та L-карнітину відмічено достовірне зменшення частоти порушень ритму і провідності вже на другу добу спостереження, а також зменшення проявів постінфарктного ремоделювання ЛШ, що в кінцевому результаті проявлялося достовірним покращенням скоротливості міокарда (ФВ зросла на 13 %) та зменшенням діастолічної дисфункції. Покращення інотропної функції серця та достовірне зниження частоти і вираженості реперфузійних аритмій досягнуто саме за рахунок кардіометаболічного впливу L-карнітину. Крім того, у хворих, яким в комплексне лікування додатково включали курс терапії L-аргініном та L-карнітином після 10-денного лікування активність ЕТ-1 достовірно знижувалась, а концентрація метаболітів оксиду азоту в плазмі крові підвищувалась, досягаючи рівня здорових осіб (P >> 0,05), тобто, у них наступало відновлення ендотеліальної функції судин. Висновки: у першу добу після перкутанного коронарного втручання на фоні стандартної медикаментозної та відновної терапії найчастіше діагностували реперфузійний синдром з проявами гострої лівошлуночкової недостатності та порушень ритму і провідності. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |